Сторінка 2

Розвиток народної освіти вимагав поповнення шкіл кваліфікованими кадрами вчителів. У цей період в школі працювали такі досвідчені вчителі, як Семірня Григорій Павлович, Бондаренко Ірина Миколаївна.

Шляхи дальшого розвитку народної освіти визначалися в рішеннях КПРС. Це запровадження політехнічного навчання і трудового виховання учнів,поліпшення навчально-виховної роботи в школах.

Здійснюючи настанови партії органи народної освіти приділяли перебудові навчально-виховного процесу в напрямку посилення зв’язку навчання з суспільно-корисною працею,вихованням у підростаючого покоління комуністичного ставлення до праці.

Наприкінці 50-х років у шкільну програму було введено політехнічне навчання, а середня школа стала одинадцятирічною. Така перебудова вимагала від учителів серйозної підготовки до вивчення програмного матеріалу та професійної орієнтації. Тепер учні освоювали два види професії-тракторист і швея. Особлива увага зверталась і на вивчення предметів, зв’язаних з обраною професією. При школі була відкрита столярна майстерня,обладнано клас по вивчення трактора,швейну майстерню.

У школі поступово почала вводитись кабінетна система навчання,обладнано кабінети фізики,хімії,мови і літератури,клас-кабінет для I-III класів. Немало зусиль приклали до обладнання кабінетів вчителі фізики Семірня Г.П і Кучмій Л.В, трудового навчання Бережний І.Я,Кучмій М.І,Олійник М.Д, вчителі швейної справи Топчій М.Г та Черняєва Л.М.

В 1962-1963 навчальному році випускники II-го класу разом з атестатом про середню освіту одержали посвідчення тракториста-машиніста широкого профілю і швеї 3-го розряду.

Випускниками цього року були:

Пасько Анатолій Іванович - секретар Нововоронцовського Райвиконкому,вчитель математики за професією.

Шмалько Валентина Йосипівна – вчитель;

Талалай Галина Федосіївна – вчитель;

Салогуб Галина Миколаївна – вчитель;

Карнаухий Павло Павлович – вчитель;

Диба Людмила Яківна – вчитель;

Макійова Віра – вчитель.

Учителями різних фахів стали випускники Осокорівської середньої школи різних років: Петрова Ніна Тимофіївна,Скорик Тамара Андріївна, Семірня Микола Григорович, Семірня Ольга Леонідівна, Дмитренко Зіна Іванівна, Бережна Олександра Наумівна,Мирошніченко Лідія Павлівна,Хижняк Надія Іванівна, Куценко Ольга Іванівна.

Учнями Осокорівської середньої школи були:

Ковалик Ганна Миколаївна – депутат Верховної Ради УРСР,делегат XXVII з’їзду К П України;

Шмалько Любов Пилипівна – кавалер ордена Леніна і Трудового Червоного Прапора, делегат XXVI з’їзду К П України;

Гомон Віктор Федорович – зоотехнік колгоспу «Україна», кавалер ордена Трудового Червоного Прапора;

Горб Микола Миколайович – інженер колгоспу «Україна»;

Степаненко Майя – Герой Соціалістичної Праці ,ткаля Херсонського ХБК;

Регеда Євдокія Захарівна – лікар;

Панасюк Мотрона – лікар;

Коновалов Анатолій – підполковник Радянської Армії.

Протягом 14 років з 1954 по 1968 директором Осокорівської середньої школи був Шульга Іван Ілліч – здібний організатор і керівник педагогічного та учнівського колективу, добра і чуйна людина. За період його керівництва школа зросла,розширились її приміщення,було збудовано дві майстерні для трудового навчання,спортзал, спортивний майданчик. Іван Ілліч приймав активну участь в громадському житті села,неодноразово обирався депутатом і членом Виконкому сільської Ради, обирався членом партійного бюро і секретарем партійної організації колгоспу «Україна». За багаторічну плодотворну роботу був нагороджений значком «Відмінник народної освіти УРСР».

У 1968 році в новій частині була побудована типова середня школа. У старій частині села продовжувала функціонувати восьмирічна школа, директором якої було призначено Карпушину Є.А. В 1976 році восьмирічну школу було реорганізовано у початкову,керівництво якою здійснювала Кикоть Н.О, а в 1977 році початкова школа була переведена до середньої.

1 вересня 1968 року, в урочистій обстановці було розпочато навчання в новозбудованій на кошти колгоспу «Україна” / голова колгоспу тов. Ходков В.В./ типовій середній школі. Директором школи було призначено Кучмій Л.В. заступником по навчальній частині Шамановського Дмитра Миколайовича, організатором позакласної роботи Куценко Ольгу Іванівну. Школа прийняла в той рік 470 учнів, яких навчали 32 учителі з вищою та середньою спеціальною освітою. Навчання проводилось в одну зміну, працювало 6 груп продовженого дня.

Після прийняття Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР « Про заходи подальшому покращенню умов роботи сільської загальноосвітньої школи,” Осокорівська середня школа першою в районі приступила до створення навчальних кабінетів. Ініціаторами в цій справі стали вчителі Співак І. А. Маховицика Л.Д., Пасько М.Г., Кучмій М.І, Павленко В.П.

Кращими кабінетами району стали кабінет історії та суспільствознавство/зав кабінетом Співак І.А./, кабінет російської мови та літератури /зав. Маховицька Л.Д./, кабінет географії/зав. Павленко В.П./ хімії /зав Пасько М.Г./.

В школі в ці роки працювали хороші вчителі, які мали великий педагогічний досвід, це відмінники народної освіти УРСР Шульга І.І. Товстель І.З. Голуб В.Н. Пастернак Н.Т. Убогова Н.Ф.. Першими в районі одержали почесні звання « Старший учитель» вчителька української мови та літератури Погребняк Н.К. « Учитель-методист» - вчитель історії та суспільствознавства Співак І.А., який був удостоєний у 1978 році високої урядової нагороди - ордена «ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА»

СПІВАК ІВАН АРТЕМОВИЧ

У повоєнні роки значна частина молоді не мала змоги здобути середню освіту у загальноосвітній школі. З цією метою в кінці 50-х на початку 60-х років були відкриті школи робітничої і сільської молоді. В 1958 році при Осокорівській середній школі були відкриті окремі класи вечірньої школи, а 1961 році була відкрита Осокорівська середня школа сільської молоді на базі Осокорівської середньої школи.

Директором школи спочатку було призначено Коваленка Михайла Володимировича, а з 1962 року директором школи було призначено Кучмій Лілію Василівну, яка очолювала її до 1966 року. В 1966-1968 р. директором Осокорівської СШСМ працював випускник цієї ж школи 1961 року Співак Іван Артемович. У 1968 році Осокорівська середня школа сільської молоді була реорганізована в консульпункт Нововоронцовської середньої заочної школи.

Школа сільської молоді допомогла здобути середню освіту великій кількості молоді. Багато випускників цієї школи стали спеціалістами сільського господарства, такі як:Пастернак В.Т., Кузьоменський В.Т., Білоконь В.Я., Пасько В.С. та інші. Деякі випускники школи продовжили освіту у вищих навчальних закладах,стали вчителями Співак І.А.,Карнаухий П.П.,Кучмій М.І.

( Зі спогадів колишнього учня і вчителя Осокорівської середньої школи, , ветерана війни і праці Співака Олексія Артемовича.)

За розповідями моїх батьків, до Жовтневої революції в Осокорівці спочатку працювала лише одна церковно-приходська школа. У 1912 році була збудована земська двокласна школа, в яку зразу ж прибула сім’я вчителів Іващенко Терентія Гавриловича і його дружина Мотрона Андріївна,які проживали в приміщенні школи.

Той хто закінчував двокласну земську школу міг продовжувати навчання в Нововороцовській школі. Але в більшості бідняків таких можливостей не було,тому освіта на цьому закінчувалась.

З 20-х років в Осокорівці почала працювати 4-х річна початкова школа в якій продовжували працювати Терентій Гаврилович і Мотрона Андріївна. У 1921 році восени я пішов до школи в I-й клас. Це були тяжкі повоєнні роки,багато дітей переросли і шли до школи переростками/8-15 років/. У перший клас набралося 45 учнів і класоводом у нас була Мотрона Андріївна. Так ми почали опановувати ази науки,пройшов добукварний період і ми одержали вперше букварі українською мовою. Але букварів припадало один на 8-10 учнів. До школи мені було ходити 4 кілометра, так що домашні завдання вивчав дорогою.

Але на весні 1921 року почався голод і моє навчання в школі було перерване. Повернувся я до школи тільки в 1923 році.

В 1926 році я закінчив 7-й клас і виявив бажання продовжити навчання в Нововоронцовскій семирічній школі. Разом зі мною навчалися в цей час у школі Свинаренко Петро Григорович, який на передодні Великої Вітчизняної війни працював головою Виконкому Харківської обласної Ради, був членом ЦК ВКПБ – уродженець села Фирсівки, загинув під час війни.

Навчався зі мною Ковалик Іван Михайлович – полковник у відставці, проживав в місті Харкові.

У 1936 році після закінчення I-го курсу фізико - математичного факультету Запорізького педагогічного Інституту, та після закінчення Одеських короткочасних учительських курсів я був направлений в Осокорівську семирічну школу учителем I-IV класів. Прибув я до школи 3-го вересня і зразу ж мені доручили вести I клас, в якому було 48 учнів. Через деякий час мені ще дали читати географію в двох п’ятих класах.

Директором школи в той час був Іванченко Степан Іванович,пам’ятаю учителів: Шульгу К.М., Волобуєву А.Д., Голуб В.Н., Сіроштан П.С., Сіроштан Ю.Ф., Семерню Г.П.

Працював я в Осокорівській школі до лютого 1938 року,після чого був переведений учителем фізики і математики в Дудчанську школу, де і працював до виходу на пенсію в 1974 році.

Голуб Віра Назарівна учитель молодших класів.(Зі спогадів колишньої вчительки Осокорівської середньої школи, пенсіонерки Голуб Віри Назарівни.)

40 років я працювала на нелегкій , але благородній ниві народної освіти, любила свою професію, любила дітей , працювала не покладаючи рук,сіючи розумне, добре, вічне. Ця робота приносила мені насолоду,стала метою мого життя.

У 1965 році я приїхала в Осокорівку і почала працювати в Осокорівській середній школі вчителем 1-4 класів. Була мало досвідчена, але сповнена енергії, знань та бажань,всі сили віддавала справі навчання і вихованню учнів. В Осокорівській школі працювали досвідчені, добрі,ввічливі вчителі, які допомагали нам молодим в оволодінні справою. Це Семен Павлович Корчерженко, Катерина Мокіївна Шульга,Анастасія Дмитрівна Волобуєва, Таїса Михайлівна Ткач. Директором школи був С.І. Іванченко. Це чудова,щира і добра людина,здібний організатор і наставник молоді.

Колектив учителів був дружній, згуртований і в такому колективі було легко працювати. Але страшна війна перервала мирну працю радянських людей. На захист Батьківщини піднявся весь народ. В битві за рідну Вітчизну загинув і мій чоловік. Залишилася я з трьома дітьми в нужді та голоді.

Після визволення нашого краю від німецько-фашистських загарбників я знову почала працювати в Осокорівській середній школі. Дуже тяжко було працювати перші післявоєнні роки, але ми переборювали всі труднощі ,прагнули виховати молоде покоління чесними,відданими своїй Батьківщині людьми. Мені прийшлось працювати під керівництвом добрих, умілих і чуйних директорів шкіл: Чуйка Артема Микитовича, Шульги Івана Ілліча, Кучмій Лілії Василівни.

За довгі роки моєї невтомної, нелегкої праці на освітянській ниві я виховала і навчила багато людей, які стали вчителями, лікарями,інженерами,самовіддано працюючих на колгоспних полях і фермах. І нині приємно відчувати,що я до кінця виконала свій громадянський обов’язок.

Розвиток Осокорівської середньої школи

В 80-х роках.

Під впливом рішень XXVI і XXVII з’їзду КПРС педагогічний і учнівський колективи працювали і працюють над здійсненням головного завдання школи – навчання і виховання підростаючого покоління .

Основними підсумками розвитку школи в цей час слід вважати такими: з 1981 по 1988 рік зі школи випущено 217 десятикласників і 123 восьмикласники. 15 десятикласників закінчили школу із золотими та срібними медалями,32 випускники поступили навчатися до вищих учбових закладів,42 випускники залишилися працювати в колгоспі.

Партійна організація, дирекція школи провели значну роботу по перебудові всієї системи навчально-виховного процесу, піднявши його на більш якісну ступінь.

Насамперед, з метою залучення до плідної роботи всіх складових частин ідейно-політичного виховання учнів в школі було створено ідеологічний комплекс, який під керівництвом партійної організації здійснює комплексне політичне виховання школярів. Ідеологічний комплекс неодноразово займав призові місця в соціалістичному змаганні серед шкіл району.

Значна робота була здійснення по переобладнанню навчальних кабінетів. Практично всі кабінети і майстерні обновили навчальну базу, а кабінетам біології, історії і суспільствознавства присвоєно звання «кращий кабінет області», Кабінети початкової військової підготовки ,фізики атестовані на звання «кращий кабінет району».

В цей час подальшого розвитку зазнало військово-патріотичне і фізичне виховання учнів. З цих галузей школа постійно займає призові місця в змаганні серед шкіл району. Збудовано стрілецький тир, кімната зберігання зброї.

Особливих успіхів школа досягла в трудовому навчанні школярів. Учнівська виробнича бригада неодноразово виходила переможцем не тільки районного, а й обласного змагання. Складова частина бригади – загін тваринників «Юність» щороку надоюали близько 50 тонн молока,тричі виходили переможцем обласного змагання ,які проводили обком ЛКСМУ і ОБЛВНО.

Наприклад, лише в 1987 році членами учнівської виробничої бригади вирощено і зібрано помідорів на площі 5 га у кількості 350 тонн на акордному підряді, доглянуто 500 га просапних культур,зібрано 20 тонн яблук,15 тонн винограду,очищено 550 тонн гібридної кукурудзи,виготовлено 3500 ящиків,під керівництвом науковців обласної агрохім лабораторії проводили досліди на 25 га посівів кукурудзи.

Значні досягнення має педагогічний і учнівський колективи в галузі культури. Танцювальний, музикальний, хоровий колективи школярів визнанні учасниками районної дитячої художньої самодіяльності, а сільському хорові, в складі якого близько 20 учителів, присвоєно високе звання народного хору.

Всі ці досягнення стали можливими завдяки тому,що в школі працювали самовіддані, творчі,педагогічні працівники: учитель-методист Співак І.А., старші учителі Погребняк Н.К., Петрова Н.Т., відмінники народної освіти Маховицька Л.Д.,

Мірошніченко Л.П.,майстри педагогічної справи: Селіванов В.П., Доценко Н.А., Бережна О.Н., Бережна Н.П, Дмитренко З.І. і багато інших.

Найбільшим досягненням школи в її діяльності в цей час було присвоєння школі рішенням колегії ОБЛВНО і обкому профспілки в 1985 році звання «зразкової».

Педагогічний колектив під керівництвом партійної організації продовжує наполегливо здійснювати завдання реформи загальноосвітньої школи і завдань,які висунув лютневий/1988 рік/Пленум ЦК КПРС по завданнях партії з питань перебудови школи.

Очолює педагогічний колектив Путін Анатолій Михайлович з 1980 по 1998 рік.

Сьогодні Осокорівська загальноосвітня школа – талановитий, творчий, енергійний та перспективний колектив однодумців.

Кiлькiсть переглядiв: 173

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.